З 15 березня по 15 квітня 2011 року Іванківським Центром «Довір’я» було проведено соціологічне дослідження серед жителів Іванкова та Іванківського району до 25-ї річниці Чорнобильської катастрофи з метою вивчення соціальної ситуації, прямих та опосередкованих психотравмуючих чинників, які вплинули на стан життя та здоров’я мешканців територій, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, поінформованості населення з питань радіаційного захисту. Основним методом збору інформації стало стандартизоване соціологічне опитування. Соціологічну анкету склали окремі блоки питань на чорнобильську тематику.
В опитуванні взяли участь 100 осіб різних вікових та соціальних категорій від 19 до 65 років, які про живають в Іванкові та селах району (Оране, Прибірськ, Хочева, Сукачі, Н.Ладижичі та ін.). Серед них – 80% потерпілих від наслідків аварії на ЧАЕС, інші 20% складають ліквідатори, інваліди, студенти, пенсіонери, безробітні.
До анкетування значна частина людей поставилася з насторогою, висловлюючи свої припущення, що воно проводиться для того, щоб «зняти зону або пільги». Відповіді на запитання відображають й інші побоювання та переживання, пов’язані з проживанням на радіаційно-забруднених територіях.
Переважна більшість респондентів (80%) вважає, що Чорнобильська аварія вплинула на стан їхнього здоров’я. 70% вважають себе хворими людьми, 3% - дуже хворими, 8% респондентів відносять себе до групи інвалідів. Проте 19% учасників опитування бачать себе все таки здоровими людьми. Правда, майже всі вони належать до вікової категорії до 30 років. Жоден опитаний старший від 50 років здоровим себе не визнав.
Для 26% опитаних аварія стала подією, що змінила відношення до екологічних проблем. У 16% учасників анкетування після аварії змінилося ставлення до влади і в 13 % - до природи. 8% опитаних пов’язують аварію на АЕС зі зміною свого матеріального становища.
Не дивлячись на те, що минуло 25 років від дня катастрофи, люди не відчувають себе у безпеці стосовно повторення ситуації. 70% опитаних живуть зі страхом повторення аварії на ЧАЕС. Найбільше побоювань висловили люди старші 40 років, тобто ті, хто пережив аварію у молодому чи зрілому віці, був учасником чи свідком подій з ліквідації наслідків катастрофи, має власні спогади про подію та її причини. Серед решти лише 10% респондентів не мають ніяких побоювань з цього приводу. Це в основному молодь, яка знає про подію з засобів масової інформації, уроків шкільної історії, розповідей дорослих.
Назвали опитані й найбільш стресогенні події, які спливають у пам’яті, коли мова йде про події 25-річної давнини. У 40% учасників анкетування закарбувалося в пам’яті відчуття небезпеки для здоров’я. 38% опитаних не можуть забути про відселення людей із зони. Пам’ять 26% респондентів зберегла масштабність аварії. 24% анкетованих назавжди запам’ятали приховування владою інформації про рівень радіаційного забруднення. 21% опитаних пригадують велике нервове напруження тих днів. 19% респондентів зберігають пам’ять про загибель молодих пожежників-ліквідаторів. Серед інших сильних спогадів - погане самопочуття, обмеження у споживанні продуктів, обмеження у користуванні природними ресурсами.
Наступний блок запитань стосувався соціального захисту постраждалих. 89% опитаних зазначили, що мають неповну, часткову інформацію про види допомоги, які надає держава постраждалим від аварії на ЧАЕС. Напевно, вплив на думку опитаних справили останні події щодо «Закону про соціальний захист постраждалих…» та судові процеси на захист своїх прав, які виграють далеко не всі. Лише 9% респондентів вважають, що вони мають повну інформацію з цього питання.
Можливістю безкоштовного лікування мають змогу постійно користуватися лише 3% учасників анкетування. 35% респондентів отримують безкоштовне лікування інколи. 62% опитаних ніколи не користуються цією можливістю. Вікова чи географічна закономірність у відповідях не відстежується.
Щодо безкоштовного оздоровлення, то всього 1% респондентів може постійно ним користуватися. 26% учасників анкетування користуються цією можливістю інколи. Більша частина опитаних (73%) ніколи не оздоровлювалася безкоштовно. З них – 80% людей старших від 50 років.
Вплив Чорнобильської катастрофи важко відокремити від інших впливів (економічних, політичних), яких зазнали наші земляки протягом останніх 25 років. Проте на думку 39% опитаних найбільший вплив на зміни у житті здійснила саме Чорнобильська катастрофа. Ще 20% учасників анкетування пов’язують життєві зміни з погіршенням екології. Поряд з цим 44% опитаних вважають, що на хід життя більше вплинули економічні кризи, 18% респондентів пов’язують зміни у своєму житті із кризами політичними. Прослідковується тенденція: чим вищий вік респондентів, тим відмічається більший вплив Чорнобильської катастрофи на зміни в житті людей.
Яке ж сьогодні сприйняття Чорнобильської катастрофи? 22% респондентів вважають, що Чорнобиль непоправно змінив їхнє життя. Для 20% респондентів це питання, на яке важко відповісти. 10% учасників опитування відганяють думки про Чорнобиль. 48% опитаних намагаються жити, ніби нічого не сталося. Один з респондентів в останньому варіанті відповіді підкреслив лише слова «намагаюся жити». Тобто, Чорнобильська катастрофа для населення й сьогодні є стресогенним фактором, який негативно впливає на психологічне й соціальне самопочуття. Люди або гостро це усвідомлюють, або намагаються відтіснити свої побоювання та тривоги у закутки підсвідомості, вагаючись в оцінці події та її наслідків.
Зараз ведеться багато розмов про те, що наші території вже «чисті» і варто вже забувати про наслідки аварії. Проте 61% респондентів вважають, що небезпека проживання на забруднених територіях сьогодні не стала меншою. 16% учасників анкетування не визначилися з оцінкою стану безпеки. 23% опитаних вважають, що з роками небезпека зменшилась. В основному, це представники молоді.
Цікавилися ми й тим, чи вважає населення за можливе відтворення та розвиток сільського господарства на забруднених територіях. Думки «за» і «проти» розділилися майже порівну: 39% учасників анкетування вважають, що можливий (серед них більшість – респонденти до 40 років), 36% респондентів не бачать перспективи розвитку сільського господарства на забруднених територіях. Ще 25% опитаних вагаються, їм важко відповісти на це запитання.
Одне з головних завдань Центру «Довір’я” – інформування населення з питань мінімізації впливу наслідків катастрофи на організм людини, тому важливим питанням для нас було вивчення ефективних джерел передачі інформації. Більша частина респондентів – 72% отримує інформацію про екологічний стан довкілля та радіаційну безпеку з телепередач. (Шкода, що в районі немає свого телебачення). Для 32% учасників анкетування джерелом інформації є газети та журнали. 16% опитаних черпає ці знання з радіопередач. 11% респондентів отримують інформацію про екологію під час спілкування з друзями. Наукова література дає інформацію про екологію для 8% опитаних. 1% анкетованих отримують потрібну інформацію під час спілкування з медпрацівниками, ще по 1% опитаних - від представників влади та з мережі Інтернет. Як бачимо, наше населення – не виняток. Як і все людство, нині ми теж орієнтовані на аудіо-візуальне сприйняття інформації і отримання її з найменшими зусиллями, у найбільш комфортний спосіб. Телебачення – найбільш ефективний засіб.
Результати дослідження вказують на те, що є необхідність постійно вивчати рівень поінформованості населення про вплив радіації, правила проживання на забруднених територіях, контролю за харчуванням, обізнаність в законодавстві щодо захисту потерпілих від Чорнобильської аварії.
Людмила Шелест, заступник директора «Центру «Довір’я”