Центр «Довір’я», м.Іванків

Літо, літечко веселе… Чекаємо на нього, щоб помилуватися квітами, поніжитись під теплим сонечком. І хоч цього року температура досягає максимальних розмірів – майже всі люблять літо. Влітку маємо можливість пожинати свої плоди саду, городу, а дітвора, основне, відпочиває від шкільних уроків.

Інна Шеремет (супроводжуюча дітей, які поїхали від асоціації “AFAN”, Іспанія).
В Мадриді спекотно. Здається, що температура не збирається опускатися, перейшовши позначку 400С (в тіні). Молодь обливається водою з фонтанів, ховається в затінках тінистих алей парків та скверів. Цього року фінансові проблеми асоціації не мали можливості запросити нових дітей (таких поїхало аж 2). Перші сльози в Мадриді семирічної Наталії Бабенко та її бажання «виписатися» з тієї країни, де вона не могла порозумітися з новими «батьками» вже змінилися на спілкування іспанською мовою з рідними та дзвінкоголосий сміх.
Кожна сім’я готується до щорічного планового відпочинку: Канари, Коста де Соль, Коста Брава – їхні улюблені місця, де є і море, і сонце. Туди вони їду разом з українськими дітьми, а це в цілому ті, хто далеко не перший раз виїжджає на оздоровлення в Іспанію.

Світлана Пархоменко (супроводжуюча дітей, які поїхали в США, штат Вашингтон).
Перебуваємо майже в заповідній зоні. Штат Вашингтон – це північ США. Чудова природа, гори, ліси. Діти вже звикли до білок та зайців, які стрибають навколо помешкань настільки одомашнено, що навіть не віриться, що ці тварини вважаються дикими.
А от Наташу Жданову за три будинки від її оселі возили до подружки на автомобілі, бо десь недалеко бродила ведмедиця.
Аня Струпова вразила американську сім’ю здібностями знання та приготуванням українських страв. Український борщ смакував американцям настільки, що доводилося готувати його майже через день. А потім були деруни, картопля по-домашньому і т.п.
В січні сім’я із США збирається відвідати Україну і звичайно гостинну сім’ю Струпових.
Полюбляють американці походи, ходять з нашими дітьми в гори, в ліс. Частина дітей живе в сім’ях з українським походженням, інші вдосконалюють англійську мову.

Тетяна Бабич (супроводжуюча дітей, які поїхали в Португалію)
Країна потерпає від спеки. Температура піднімається на очах – бачили пожежі, горять ліси. Проте Урядом передбачені всі міри безпеки, аби вогонь не дістався населених пунктів. В цілому, португальці до щорічних пожеж вже звикли.
Наша група дітей невелика – 16 чол. В цьому році поповнилася 4 хлопчиками, поведінкою задоволені. Кожна сім’я планує свій відпочинок індивідуально. Є і колективні заходи. Наприклад, в одну із неділь виїздили в ігровий парк атракціонів «Браколенде» - розваг для дітей на вибір: машинки, каруселі, ігрові автомати з іграшками-сурпризами.
Діти в захваті, не дивлячись на жару, приємно спостерігати за ними: сміх і радість в очах.

Наприкінці серпня нинішнього року Іванківський район відзначив 19-ту річницю Незалежності України. Не дуже спекотний суботній день 21 серпня був насичений багатьма заходами з ранку до пізнього вечора. У деяких із них брали участь і працівники.

Іванківського Центру “Довір’я”. Насамперед, у проведенні майстер-класів для бажаючих навчитись виготовляти ляльки-мотанки, їх проводила Ніна Кушнір разом з Людмилою Ярошенко, спеціалістом ЦДЮТ та за участю волонтера з Японії (студентки одного з швейцарських університетів Мікі Цуди.

Всі, хто того дня прийшов до міського парку, могли полюбуватися й ляльками, які були виготовлені працівницями Центру “Довір’я” разом з волонтерами на прохання іспанської асоціації “Chernobilen Lagunak”, яка хоче влаштувати в себе в Іспанії ярмарок, аби заробити трохи коштів на майбутній проект оздоровлення дітей “Літо-2011″.

Свою виставку фоторобіт підготував наш волонтер Михайло Пилипченко - студент Інституту підготовки кадрів промисловості України за направленням Іванківського центру зайнятості, який влітку проходив виробничу практику на базі Центру “Довір’я”.

Перша міжнародна програма професійних обмінів

Делегації з-за кордону для центру «Довір’я» давно стали звичними. Перші роки – турботи щодо прийому іноземних громадян згодом перетворилися в звичайний режим роботи. Хтось шукає партнерів, інший бачить співпрацю в оздоровленні, американці, зокрема, вже декілька років поспіль проводять стажування молодих студентів.

Сьогодні представників асоціацій «AFAN», «Valles Obert», «Chernobilen Lagunak» знають в Іванкові як давніх партнерів з оздоровлення, а от FOCCUS (США) заявив не тільки підтримкою соціальних проектів громадської організації «Центр розвитку громади», а й першовідкривачами для професійного обміну програми «Відкритий світ» законодавчої гілки влади США, яка керується Радою опікунів, членами Конгресу та громадянами США.

Першою ластівкою-делегатом навчальної поїздки була Людмила Шелест – заступник директора центру. Завдяки втіленню програми «Відкритий світ» в Америці побували: Голова Іванівської районної ради Микола Василенко, соціальний педагог центру «Довір’я» Інна Шеремет.

А цього місяця з поїздки повернувся представник середнього бізнесу Іванкова – Михайло Недашківській. З його слів: «Незабутні враження, спогади насиченої навчальної програми, чудовий колектив нашої «п’ятірки», в яку входили заступник директора ЗОШ, психолог, представники бізнесу та органів влади, що номінувалися центрами Іванкова, Боярки, Бородянки, Славутича, Коростеня та FOCCUS ледь встигали за інтенсивним курсом програми». Керівництво програми з центру лідерства «Open Word» («Відкритий світ») відзначало важливість міжнародних обмінів народної дипломатії як спосіб пізнання різних світобачень, культур та в цілому розвитку демократії.

Вся група 45 чоловік була розділена та працювала у різних штатах Алабами, Каліфорнії, Пенсільванії, Луїзіани, Айова та ін. Нас зустрів штат Вісконсін м.Медісон (основне місто штату), відоме як адміністративний центр та навчальний центр, в якому знаходиться відомий університет, де свою викладацьку роботу здійснювала відома для всіх центрів соціально-психологічної реабілітації Норма Берковіц.

Медісон – місто середньої величини на Середньому Заході, засноване в 1836 р. оточене фермами та озерами. Місто вразило нас не афішованою власною турботою про своє здоров’я. Старше покоління вибирає для себе спорт за уподобанням – плавання, аеробіку, ходьбу, тренажери, а найбільше велосипедний спорт. Завдяки цьому жителі міста активно розвивають велосипедний туризм, що приносить міському бюджету 800 млн.дол.США. В 2004р. – Медісон визнано найздоровішим містом країни.

Підчас поїздки було забезпечено її різноплановість аби кожен зміг отримати для себе не лише інформаційний матеріал, а ще й користь. Кожен з 10 днів був чітко спланований – з 9.00 до 19-20.00 ми повністю віддавали себе навчанню та екскурсіям.

Повертаючись додому ми дякували програмі «Open Word», можливостям демократичних перетворень, думкою гортали сторінки побаченого та у кожного з нас першим було питання «А що буде з Україною?».

 Підготувала Г.Бабич

Цього року, до Міжнародного дня захисту дітей, спеціалісти Центру «Довір’я» готувалися заздалегідь - їхня робота була націлена на безпеку життя підростаючого покоління.

Навчанню безпеки життєдіяльності учнів та дітей дошкільного віку в Центрі завжди приділяється багато уваги.

Проте діти, не розуміючи можливих наслідків пустують з вогнем, грають на тоненькій кризі, не використовують засоби безпеки під час прогулянки в ліс, на річку. Загалом, причиною трагедій та непоправних наслідків залишається безвідповідальність батьків, які залишають своїх чад вдома на самоті.

Тож, враховуючи ситуацію в районі, звернення Міністрів МНС, Освіти та науки України до батьків щодо попередження травмування та загибелі дітей - спеціалістами Центру було розроблено та проведено цикл занять з вивчення елементарних правил безпечної поведінки. Ця справа була покладена на педагога-організатора Центру Скрипченко Т.В.

Заняття в ігровій формі, роздатковий матеріал та обов’язкові призи за краще знання теми - це підвищувало інтерес дітвори до такої необхідної теми.

Особливо відмітилися учні 5-а класу ЗОШ №1 з смт.Іванкова. їх було відмічено подарунками та запропонована волонтерська діяльність - проведення Міжнародного дня захисту дітей. Разом із соціальним педагогом Бабич Т.П. та учнями 3-б класу тієї ж школи.

Молоді волонтери проводили конкурси, передавали свої знання молодшим. Заключним моментом було звернення до батьків, яке у вигляді листівки діти змогли передати своїм друзям, їхнім батькам аби ще раз застерегти від біди.

Шановні батьки! Не залишайте дітей без нагляду! Дбайте про безпеку своїх діток, дотримуючись правил безпечної поведінки в побуті. Це варто зусиль! Виховуйте в малечі навички культури безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі обережність у поводженні з вогнем, газом, водою, побутовою хімією, ліками. Знайдіть декілька хвилин на відверту розмову з дітьми про це. Пам’ятайте, що ці хвилини вимірюватимуться ціною життя. А щоб мить не стала бідою - потрібно давати дітворі чіткі знання і вміння, як діяти в тій чи іншій ситуації. Пам’ятайте, що життя наших дітей залежить тільки від нас самих!

Соціальний педагог Артем Бабич

 Картини Василя Скопича відображають буття і думки людей,
які пережили Чорнобиль

Близько місяця відвідувачі Центру «Довір’я» мали можливість споглядати картини нашого славетного земляка, самобутнього художника Василя Платоновича Скопича. Відкриття виставки приурочили до дня Чорнобильської трагедії, і експозиція була присвячена нашому постраждалому краю: його красі, болю, минулому і сьогоденню.

Картини з першого чорнобильського циклу, написані після катастрофи, відображали події 1986 року та почуття людей, що залишилися жити на поряд з колючим дротом. Рядом картин був представлений другий чорнобильський цикл митця «Зірка Полин», у яких в алегорично-символічному стилі відображені різні аспекти життя людей на враженій радіацією землі. Кожна картина цього циклу - то засторога від необдуманих дій у часи стрімкого науково-технічного прогресу: “Ученість, добром не підкута, то зло є прелюте”. Серед останніх робіт - творчо розроблена ще одна, завжди актуальна, тема - сумісність у людині поряд з позитивними рисами зла, ненависті, заздрості, підлості, шахрайства… Тут філософська алегорія виходить на перший план ще більше. Гранично насичений колір, максимально символічне зображення і глибокий зміст кожної картини роблять сьогоднішню творчість Скопича багатозначною і зовсім не легко сприйнятною, що ще більше посилює підсвідоме прагнення глядача вникнути в суть кожного сюжету, притягуючи до себе неординарністю думок і поглядів автора. Починаєш розуміти: прийоми наївного мистецтва (так геніально використовувані відомими митцями), не є чисто декоративними елементами, - це метод образного відображення внутрішнього світу людини.

Крім наших земляків, які вже давно захоплюються талантом художника, експозиція вразила своєю неординарністю й багатьох столичних та закордонних гостей. Серед них представники Європарламенту, гості з Франції, США. Неабияку цікавість до творчості Скопича виявив французький режисер Бруно Бусоголь, який забажав особисто познайомитися та поспілкуватися з художником. Можливо, він ще приїде до України, щоб зняти документальний фільм про співця знедоленого краю.

Байдужим, поспішним поглядом по цих творах не ковзнеш: хоч-не-хоч, а замислишся, намагаючись зрозуміти. Саме цим і притягує творчість Василя Скопича. Проте всі ми чекаємо тих часів і тих картин, де веселковими барвами розквітатиме добро і благополуччя, мудрість і достаток, краса і любов. Саме таким є новий цикл, розпочатий художником у 2010 році. Можливо, це інтуїція, яка добре розвинена у творчих особистостей, підказує автору, що саме таким стане найближчим часом наше життя?

Людмила Шелест,
заступник директора Центру «Довір’я».