Біль, незагоєна рана…

Для Андрія Івановича Харитночука спогади його сина, Олександра, як для кожного батька – біль, незагоєна рана…

IMG_5882

Саша був на передовій. Саме в тій «славнозвісній» 72 окремій механізованій бригаді Збройних сил України. Після того амросіївського оточення зателефонував батьку о 05.00 ранку. Так рано він ніколи не дзвонив. На вустах були слова прощання.

Минала доба – мобільний мовчав. Батьки безупино читали молитви. Нарешті довгоочікуваний дзвінок: « – Нас вивели, везуть не знаю куди. А от вони – залишилися там назавжди».

google.com bobrdobr.ru del.icio.us technorati.com linkstore.ru news2.ru rumarkz.ru memori.ru moemesto.ru

You may also like...