Наші патріоти

101_9361Миколка в дитинстві мріяв стати військовим. Як і всі хлопці полюбляв грати «у війнушку» не думаючи, що з часом справжня війна стане поруч.

Йшли роки. Після закінчення Київського вищого інженерного радіотехнічного училища був призначений в одну з військових частин Західної України. Тут він знайшов свою другу половину, народилося двоє діток.

В Іванкові ж на нього завжди чекають люблячі мама з татом, старша сестра Наталія. Тож щороку не тільки у відпустку, а, по можливості, й у святкові дні Микола Михайлович Кононенко поспішає до рідної домівки.

101_9624

Цього разу він приїхав із зони антитерористичної операції. Зателефонував мені. Згадали школу, друзів, відпочинок в піонерських таборах.

101_9562В цілому – небагатослівний, по-військовому витриманий, загартований під вистрілами «Градів» він говорив більше про мир. Це слово сьогодні на вустах у кожного українця, та найбажаніше воно тим, хто його виборює.

Ми дякуємо нашим захисникам за те, що вони вистояли. Радіємо, що вижили. Молимося за те, аби якнайшвидше закінчилася війна. І хочемо, щоб ні їм, ні іншим українським хлопцям не довелося підставляти свої голови під ворожі кулі…

Бабич Артем соціальний педагог

google.com bobrdobr.ru del.icio.us technorati.com linkstore.ru news2.ru rumarkz.ru memori.ru moemesto.ru

You may also like...