Центр «Довір’я», м.Іванків

СІМЕЙНОМУ КЛУБУ “ДУШІ КРИНИЦЯ” - 5 РОКІВ

Серед різних категорій населення, з якими працюють спеціалісти «Довір’я”, особливою турботою завжди намагалися огорнути людей літнього віку. Так, певний час втілювалася в життя програма «Турбота», проводилися зустрічі в групі підтримки для літніх людей, працював клуб «Надвечір’я”. Наші ініціативи завжди знаходили підтримку у цих мудрих і добрих людей, бо вони потребували спілкування і самореалізації. Але весь цей час ця необхідна справа чекала на свого справжнього лідера, на свій зірковий час…

В останній березневий день п’ять років тому у святковому залі Іванківського центру “Довір’я” зібралося чималенько людей: там проходило перше урочисте засідання новоствореного клубу “Душі криниця”. Його учасниці, здебільшого це — жіночки пенсіонерки з Іванкова, яких організувала самодіяльна художниця і поетеса Анна Дмитрівна Ігнатюк, назвали сімейним. І спочатку сюди ходили ціли¬ми родинами - з дітьми та внуками, й теми їхніх зібрань були відповідними. Та згодом розширили свій “кругозір” — і кого тільки не запрошували на свої зібрання: виробничників і трудівників сільського господарства, медиків і культпрацівників, афганців і ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, молодь і ветеранів війни та праці… А невдовзі зрозуміли, що одних лише інформаційних та святкових зустрічей з представниками різних колективів району недостатньо. І на базі клубу почав діяти ще й аматорський співочий колектив «Криничанка». З ним вони об’їздили не одне село, побували не в одному трудовому колективі, виступили не на одній сцені — й не тільки в Іванківському районі, а й у кількох інших в області. Виконувані ними пісні, написані на слова Анни Ігнатюк та на музику її сина Володимира й акомпаніатора, баяніста Олександра Якименка, почули люди й на деяких сценах та площах столиці з нагоди різних святкових заходів, а ще — в зоні відчуження, де живуть самосели, під час районних та обласних фестивалів, конкурсів, концертів.

Не буде перебільшенням сказати, що цей аматорський колектив за п’ять років виконав таку об’ємну культмасову програму, як ніякі інші в Іванківському районі. Тому, оцінивши досягнення колективу, його високу виконавську і художню майстерність, «Криничанці» ще два роки тому було присвоєно почесне звання «народного». Відтоді Анну Дмитрівну запросли на роботу - штатним працівником - у районний відділ культури. Тепер вона - керівник цього народного ансамблю. А разом з нею її «криничанки» виправдовують довір’я людей і почесне звання підтверджують на практиці: без них не обходиться жодне велике свято в районі.

Нещодавно “Криничанка” зайняла одне з почесних призових місць на десятому обласному конкурсі імені Павла Чубинського, а особисто її керівник Анна Ігнатюк - ще й на обласному фестивалі “Малишкові стежки”.

І ось клуб “Душі криниця”, основу якого нині складає “Криничанка”, відзначив своє 5-річчя. Знову ж таки, в тому самому залі, була святкова атмосфера: гостинно накритий стіл, квіти, посмішки, поцілунки, подарунки (серед яких - і Грамота від управління культури та туризму Київської ОДА), музика, пісні (як у виконанні учасниць ансамблю, так і гостей), показ документального фільму про діяльність аматорського колективу, який зняли самі ж його активістки… Іменинників вітали керівники району й селища, сільські голови та інші гості, які так чи інакше підтримують учасниць клубу, нерідко разом з ними влаштовують цікаві зустрічі. Окрім цього активістки клубу того дня прийняли у свої ряди ще кількох талановитих самодіяльних співачок. Тож на шостий рік “Душі криниця” стає ще глибшою, ще світлішою, ще більш дзвінкоголосою…

В березні місяці окрім запланованої роботи - випуску друкованої продукції буклети, інформаційні листи предназначені як для розповсюдження по організаціям та установам, так і для інформаційних стендів центру (для відвідувачів), звернення населення до інформаційно аналітичної служби за потрібною інформацією, було проведено дві інформаційні зустрічі - ЗОШ№2.

В один день 31.03.09 цікаву інформацію отримали учні старших класів - одна була присвячена міжнародному Дню боротьби захворюваності на туберкульоз для учнів 9-их класів яка проводилася спільно з районним лікарем–фтізіатром Гавриленко Тетяною Володимирівною, на другій для 11-их кл. висвітлювалася не менш важлива для безпечного проживання проблема пожежної безпеки, яку теж проводили спільно з інспекторами Іванківської пожежної частини СДПЧ – 28, Пархоменком Аркадієм Олександровичем та Наталією Віталієвною.

В нашому центрі є багато програм по яким спеціалісти проводять заняття, тренінги, зустрічі, виїздну роботу, працюють над проектами і т.д. Одна з них програма «Абетка безпеки » робота по програмі передбачає інформаційні зустрічі по безпечній поведінці в небезпечно-екстремальних ситуаціях оточуючого середовища. А для ефективного їх проведення ми запрошуємо до співпраці спеціалістів різних організацій та установ. Наприклад якщо тема зустрічі про безпечне поводження з вогнем запрошуємо пожежників і т.д. Ці зустрічі були не винятком. Тетяна Володимирівна Гавриленко вміло і цікаво розповіла учням 9-их класів про захворюваність на туберкульоз, яке це страшне лихо, статистику останніх років, яка якщо чесно лякає цифрами захворювання населення нашого району, показала як завжди їм рентгенівські знімки хворих людей, що справило неабияке враження на школярів, розповіла про заходи безпеки, попередження цього захворювання. Діти з зацікавленістю ставили запитання щодо профілактики, обговорювали інформацію між собою, дискутували про прививки потрібні вони чи ні? Кожен зробив для себе свій висновок і це добре , сучасні діти вміють мислити критично і самостійно обирати шляхи поведінки в майбутньому. Вони вже розуміють стан речей сьогодення мають право вибору, а нам залишається тільки надіятися, що цей вибір буде їм на користь. Старшокласники 11-их класі також з задоволенням прослухали інформацію на тему «Пожежна безпека» яку розповідав Аркадій Олександрович інспектор СДПЧ – 28, доповнивши її цікавим відео про роботу пожежників та наслідки необережного ставлення з вогнем.

Інтерес до наслідків Чорнобильської катастрофи не вщухає. Останню декаду березня в нашому Центрі працював англійський студент Бенглі Джакоб Оскар. Програма візиту була надзвичайно різноманітною. Англійця цікавило все - життя українських людей, особливо тих, хто залишився в зоні відчуження, робота Іванківського центру “Довір’я”, лікарні, школи тощо.

Тож за цей період він мав змогу побувати не тільки у вищезгаданих закладах, а й поласувати свіжовипеченими смачними пиріжками на хлібзаводі, познайомитися з роботою СДПЧ-28, дошкільного закладу “Іванко”, побувати в селах Федорівка, Красилівка, Сукачі, Мусійки, в деяких з них поласувати українськими стравами.

В Іванківському ліцеї було проведено “Євротурнір”, а поїздка в м. Прип’ять та Чорнобиль надихнули англійського студента на ще одну екскурсію в Чорнобиль, де більше зробити акцент на відвідини самоселів. Для нас приїзд представника асоціації “Chernobil Childreh’s Life Line” (Рука допомоги дітям Чорнобиля) був відповідальним ще і в тому аспекті, що маємо тісну надію на подальшу співпрацю з цією асоціацією.

Висловлюємо подяку всім, хто допоміг нам приймати гостя. За свої 15 років Центр “Довір’я” прийняв не один десяток делегацій із-за кордону. Щороку, принаймні, лише офіційних представників з благодійних організацій Іспанії, буває не менше 3-х.

Сьогодні ми можемо говорити про те, наскільки різними бувають люди: запальний темперамент іспанців і холодна стриманість англійців. Проте для кожного з них доля Чорнобиля є, була і буде об’єктом уваги, допомоги, співчуття.

З листопада місяця 2008 р. Анною Осипенко, фахівцем зі зв’язків з громадськістю було започатковано проведення лекторію для дітей та підлітків «Безпека проживання на забруднених територіях», метою якого є інформування щодо заходів безпеки життєдіяльності населення, яке постраждало від наслідків аварії на ЧАЕС. Заняття проводяться два рази на місяць (по суботах). Прослуховуючи лекції, діти та підлітки отримують теоретичну інформацію про елементарні заходи безпеки, щодо поведінки в небезпечних ситуаціях оточуючого середовища, додому йдуть з багажем певних знань та навичок, плюс несуть з собою інформаційний буклет на тему прослуханої лекції.

На запит іванківського осередку «FREE FIGT», політичного об’єднання «Пряма дія» та МГО «Молодь Іванківщини» було проведено соціологічне дослідження “Визначення суб’єктивної оцінки соціальних проблем жителів смт.Іванкова”. Так як в проведенні дослідження, а саме інтерв’юванні населення, виявила бажання брати участь молодь цих організацій, для неї соціологом, фахівцем зі зв’язків з громадськістю та пресою Осипенко Анною було проведено підготовче навчання. Ціль інструктажу – засвоєння соціологічних термінів, поняття вибірки, інструментарію анкет, її правильне заповнення і т.д., і найголовніше - правила поведінки інтерв’юера на етапі польового дослідження. Це і етика поведінки, і вміння виходити із складних в спілкуванні з респондентами ситуацій, правильне реагування на агресію, нерозуміння. Адже в процесі проведення інтерв’ювання виникають складнощі різного плану, які не завжди можливо передбачити, але можна попередити завдяки існуючим правилам поведінки інтерв’юера. Допомагала у проведенні зустрічі психолог нашого центру Степаненко Людмила, пропонуючи учасникам різні рольові ігри для розвитку навичок спілкування, обговорення робочих проблем.

Теоретично викладена інформація сприймається краще, коли вона закріплена практичними вправами, тож провели ще й декілька практичних занять – пробних інтерв’ю: виходили на вулицю і опитували перших зустрічних перехожих. В кінці було обговорення незрозумілих питань і проблем, які виникали в процесі проведення. Потім розподілили ролі для проведення дослідження і обговорили питання контролю процесу інтерв’ювання.

Наступним етапом була зустріч за результатами проведення інтерв’ювання, де обговорювалися проблеми, що виникали в процесі роботи з населенням. Останній етап - обробка результатів дослідження, аналітичний звіт.

Взагалі приємно усвідомлювати, що є молодь, яка переймається проблемами сьогодення в цілому і конкретно в Іванкові. Це як контраст на фоні загальної байдужості, особливо останніми роками. Так, люди зневірилися у політиках, політиці, стані свого життя. Як результат - ніхто нічого не хоче робити й знати, як кажуть «Моя хата з краю, нічого не знаю». Проблеми звичайно є у всіх, але більшість населення на питання «А що ж ви б запропонували на вирішення тієї чи іншої проблеми?» відмахуються: «А, що я, я ні чого не зроблю, і взагалі в країні криза!». З такими уявленнями і поняттями криза буде ще довго… Я думаю, що це просто наш менталітет, а криза - це те, що у нас в думках. Потрібно мислити позитивно і головне - діяти, а не чекати від когось допомоги. Тож беріть приклад з молодого покоління, яке хоча б намагається щось змінити.